Більшість з поданих територій перевірена власними виходами в гори.
Дата видання карти - січень 2016 р. (актуалізація картографічної основи 2014-2015 рр).
Під час досліджень карти "Гринявські та Чивчинські гори" було пройдено щонайменше 1000 км доріг та стежок і подано на карту більше як 800 км gps-треків.
Характеристики:
Що є на карті:
Скупова, Угорські скелі, хребет Пнів'є
Чивчин, Палениця, Гнатася, скелі Баби,
Мокринів Камінь, озеро Буковинське Око,
хребти Чорний Діл та Яровиця, Томнатик,
старі кляузи: Перкалаб, Балтаґул, Лостун.
На карті нанесені промарковані на місцевості та плановані до знакування пішохідні маршрути.
Також поданий порядок руху в межах прикордонної смуги України та Румунії, а також порядок отримання реєстрації у прикордонній заставі.
Розміщена коротка інформація про природно-заповідні території Карпат - Верховинський та Черемоський національні природні парки.
Карта містить телефони служб гірського порятунку.
Дослідження терену для нової карти розпочалось в січні-березні 2014 року, коли було уточнено можливість перебігу Східно-Карпатського туристичного шляху по Гринявських горах від села Пробійнівка до присілка Перкалаб. Влітку того ж року було проведене знакування маршрутів за сприяння МЗС Чеської Республіки. Інформація про їх перебіг подавалась раніше. Деякі маршрути намагались створити на своїй території працівники Верховинського національного парку, але на карті показано тільки один з них, тому що маркування на інших не відповідає вимогам стандартів. Про існування даних маршрутів туриста інформуватимуть поодинокі знаки біло-жовтого кольору та інформаційні таблички на дерев’яних тичках.
Звертаємо вашу увагу на маркований в 2006 році біло-жовтою маркою маршрут від Верховини під гору Синиця (1185 м). Дане маркування вимагає поправки, але існуючі знаки дають можливість вийти в даний район та оглянути скельний коридор Довбушанка. Дана назва є дискусійною з точки зору місцевих краєзнавців, але вона, на наш погляд, є найбільш зрозумілою для мандрівників. На карті ми також вказали і місцеву назву - Довбушеві Комори.
Тема назв виявилась неоднозначною саме в карті "Гринявські та Чивчинські гори", тому що гуцули мають власну своєрідну вимову, яку часом складно відобразити українським правописом smiley. Тому прийшлось шукати якісь внутрішні компроміси і пристосовувати назви для їх розуміння середньостатичним українцем. Але ми готові до подальших дискусій на цю тему.
Звичайно найскладнішою в цьому плані є назва однієї із значимих гір на кордоні з Румунією - Hnitesa, Ichniadassa, Chnetessa, Chnetesa, Hnetysa, Ihnatessa, Hnietessa, Hnetiessa, Hniatiasa, Hnatiasa, Hniatysia, Ihniatiesa, Hnitiasa, Hniteza, Hniatasa, Hnitasia, Hnatasia, Hnitessa, Hnatiesia, Hnytesa, Hnytese, Initeasa, Ignˇateasa, Hnatasya, Hniatiasa Mare. Ці назви навів поляк JERZY MONTUSIEWICZ в журналі Plaj №42 за весну 2011 року. Його колега JERZY WARAKOMSKI в цьому ж номері розширює пошуки і знаходить аж 36 варіантів цієї назви. Він подає їх в таблиці по роках, коли ця назва була вперше згадана у всіх доступних йому джерелах інформації і дає посилання на джерело. Але по факту від місцевих гуцулів ми почули слово Гнєтєса (Hnietiesa) – отаким складним буває вибір!
Більшість мандрівників намагається виїхати в малодоступні райони Білого та Чорного Черемошу, але ми рекомендуємо також звернути увагу на густозаселені гуцульські передгір’я. Вистачить одного разу виїхати до Рикалівки та піднятись на гору Маґура (1116 м) щоб захотіти побачити це все ще не один раз.
